2.3. Бінауральне і монуруальне протезування

            Протезувати пацієнта можна за допомогою стерефонічного, бінаурального і монуруального СА. Стерефонічний СА має два розділених мікрофони, розміщених на певній відстані один від одного, два підсилювачі і два телефони, що працюють незалежно один від одного. Найчастіше це два слухових апарати, наприклад два завушних СА. Стерефонічне протезування забезпечує дихотичне сприйняття звуків.

            Бінауральний СА має один мікрофон, один підсилювач та два головних телефони. Часто це кишеньковий СА. Монуруальний СА має один мікрофон, один підсилювач та один телефон. Бінауральне слухопротезування має ряд переваг порівняно з монуруальним: покращує ототопіку, забезпечує стерефонічний ефект, забезпечує розбірливість мови в шумному середовищі, особливо при різному розміщенні джерел корисного і маскувального сигналів, понижує стомлюваність органу слуху, забезпечує функціональне навантаження на обидва його периферійних відділи, що сприяє нормалізації процесів збудження та гальмування в центральних відділах звукового аналізатора, понижує подразнюючу дію навколишнього шуму. Все вищесказане доводить, що бінауральні слухові апарати забезпечують значно комфортніші умови для функціонування слухової системи хворого, тому їх потрібно рекомендувати практично у всіх випадках, коли це можливо, навітя якщо бінауральні СА не забезпечують збільшення розбірливості мови в порівнянні з монуруальним СА.

            Бінауральні СА забезпечують також можливість сприймати і розрізняти мову при меншому її рівні на кожному вусі. Остання перевага має особливе значення для хворих з вузьким динамічним діапазоном слуху і вираженою втратою слуху. В таком випадку звуки СА менш травмують орган слуху і таким чином запобігають його від звукових перенавантажень.

            Стерефонічне протезування на практиці може бути втілене за допомогою двох завушних апаратів або одного апарата в окулярній оправі з двома активними завушними. З точки зору аудіологічних показів, стерефонічні СА призначають зазвичай при відносно симетричних білатерильних втратах слуху, коли інтераруальна різниця не перевищує 20-25 дБ.

            У хворих на нейросенсорну втрату слуху при зниженні слуху до 50-70 дБ ефективніше покращення сприймання мови може бути досягнуто частотно-дихотичною подачею мовних сигналів, при якій сигнали низької частоти (до 1000 Гц) подаються в одне вухо, а сигнали більш високої частоти (1000-4000 Гц) – в друге. Врезультаті такої подачі звуків мови зменшується ефект периферійного маскування високочастотних звуків низькочастотними і досягається краща розбірливість мови порівняно зі звичайними бінауральними способами подачі і посилення звуку. Частотно-дихотичний спосіб протезування практично може бути втілений як шляхом електричної, так і акустичної корикції частотних характеристик серійних слухових апаратів. Якщо бінуаральне слухопротезування занадто важке (наприклад, хворому важко керувати двома апаратами), застосовують псевдобінауральне слухопротезування. Для цього використовують апарати кишенькового типу, до яких підключають два телефони з допомогою Y-подібного шнура. При асиметричній втраті слуху використовують кишенькові апарати, підключаючи телефони до роздільних виходів.

            Частіше всього псевдобінауральні СА призначають слабочуючим дітям, психологічно підготовлюючи їх до стерефонічного СА. Такий вид протезування представляє якби перехідну стадію від псевдобінаурального до стерефонічного СА. Бінауральні апарати не призначаються, коли у хворого спостерігаються виражені центральні порушення в слуховій системі, а також при вираженому бінауральному диплакузисі; у всіх цих випадках два звука, що подаються на обидва вуха, не доповняють а мішають одне одному. [2]

            Два слухових апарати краще при двосторонній втраті слуху.

            Багато років результати бінаурального протезування знаходились під пильним наглядом спеціалістів. Ще 40 років тому протезування пацієнта з двухсторонньою втратою слуху двома апаратами рахувалось неетичним. Аудіологічна література більш пізнього періоду – 80 роки – містила багато статтей, що рекомендували бінауральне протезування. Сьогодні, після десятилітніх досліджень, прийшли до висновку, що при двосторонній втраті слуху протезування двома апаратами є оптимальним. Спеціалісти по слухопротезуванню і пацієнти поінформовані про переваги бінаурального протезування, в результаті чого зросло число пацієнтів, що надають перевагу двом слуховим апаратам. В 1984 році тільки 22% хворих користувались двома слуховими апаратами. Близько 75% теперішніх покупців і 85% всіх пацієнтів у США з двохсторонньою втратою слуху користуються двома слуховими апаратами.

            При вивченні сучасних досліджень по бінауральному слухопротезуванню потрібно виділити наступні переваги: пацієнт краще чує в тишині і шумі, краща якість звуку, краща локалізація звуку і великий слуховий комфорт. Два слухові апарати також помагають деяким пацієнтам здолати проблему дзвону у вухах. Всі слабочуючі пацієнти з можливою компенсацією слуха на обох вухах є потенційними клієнтами для бінаурального протезування, це дає можливість центральній нервовій системі з’єднати слухові імпульси, що приходять з двох вух, і сформувати цілісну картину. Проблеми з зором лікуються парою окулярів, двохстороння втрата суху повинна компенсуватись парою слухових апаратів.

            10 причин, чому слід користуватись слуховими апаратами на два вуха.

1. Краща розбірливість мови. З одним слуховим апаратом часто шуми і слова можуть звучати однаково. З двома слуховими апаратами звуки розрізняються легше. Дослідження показали, що пацієнти, що користуються двома апаратами, зазвичай розуміють мову і діалог значно краще за тих, хто користується лише одним апаратом.
2. Краща розбірливість в шумному оточені і в групі розмовляючих.
3. Краща можливість локалізації звуку. З двома слуховими апаратами є можливість встановити напрям, звідки приходить звук, і степінь його віддаленості. Це дозволяє взнати, куди потрібно повернутись, коли хто-небудь почне розмову або допоможе локалізувати небезпечні звуки, як напрклад, рух транспорта, що наближається.
4. Краща якість звуку.
5. Більший слуховий комфорт. Користуючись двома слуховими апаратами потрібен менший рівень гучності, ніж з одним. Це призводить до зменшення спотворення звуку та більшому комфорту в оточенні сильних шумів, так як рівень підсилення звуку нижчий. Контроль рівня гучності також усуває эфект зворотнього зв’язку та свист.
6. Чути стало приємно. Так є тому, що не приходиться докладати зусиль, щоб прислухуватись вухом, що краще чує.
7. Активна работа двох вух є залогом зберігання здатності розуміння мови. Дослідження показують, що коли користуються слуховим апаратом тільки на одне вухо, то друге вухо може втратити здібність слухати і розуміти.
8. Маскує дзвін у вухах.
9. Перевага пацієнта.
10. Задоволення потреб пацієнта. Дослідження більш ніж 5000 людей з двосторонньою втратою слуху показали, що ті, хто користується двома слуховими апаратами більш задоволені результатом за тих, хто носить лише один. [12]

< Назад: 2.2 Основні характеристики та класифікація слухових апаратів | 3. Вступ - Комп’ютерні засоби налаштування слухових апаратів: Далі >