1.4. Діагностика уражень слухової системи
Аудіометрія. Для вимірювання рівня гучності звуку його порівнюють з еталонним зуком частотою 1 кГц. Криві рівної гучності (ізофони) – це лінії, які відображають залежність рівнів інтенсивності від частоти звуків, що сприймаються вухом людини як рівногучні зі звуком частотою 1 кГц.
Гучність у кожному випадку визначається так: за допомогою звукового генератора одержують звук з частотою 1000 Гц, змінюють його інтенсивність доти, доки не виникне слухове відчуття, аналогічне до відчуття, зумовлене досліджуваним звуком. Відрахована на шкалі приладу гучність у фонах (для частоти 1000 Гц) – це гучність досліджуваного звуку.
Внаслідок втрати слуху крива порогу чутливості розміститься вижче, ніж для отологічно нормального слуху. Це пояснюється тим, що поріг чутності хворого відповідає більшому слуховому тискові (інтенсивності) звуку. Чим гірший слух, тим вищий поріг чутності. Різниця рівнів чутності в децибелах між патологією та нормою називається втратою слуху. Для оцінювання втрати слуху будують аудіограму (Рис. 1.1.). Аудіограма – це графік, що відображає поріг чутності при різних частотах. Для запису аудіограми використовують аудіометр.
Рис. 1.1. Аудіограма
Аудіометр – це звуковий генератор, який видає чисті тони з різною частотою та інтенсивністю. Напруга на нього подається від мережі через блок живлення. Перемикачем змінюють фіксовану частоту гармонічних коливань у діапазоні – 125-8000 Гц. Рівень інтенсивності звуку змінюють регулятором з інтервалом 5 дБ на кожній частоті у діапазоні від 10-110дБ. У навушниках електричні сигнали перетворюються в звукові. Перемикач навушників дає змогу подавати сигнал окремо на праве і ліве вухо. [1]
Застосування викликаної отоакустичної емісії для діагностики уражень слухової системи при слухопротезуванні. Серед сучасних методів діагностики захворювань органа слуху все більше місце займають об’єктивні методики. Однією з них є реєстрація отоакустичної емісії (ОАЕ). Відомо, що рецепторними елементами спірального органа є зовнішні та внутрішні волоскові клітини. Механізм їх збудження поділяють на пасивний та активний. Пасивний механізм спрацьовує у разі подразнення волоскових клітин звуками з рівнем звукового тиску, що перевищує 40-60 дБ, тобто такими, які самостійно можуть викликати переміщеня мембран внутрішнього вуха. Рух мембран викликає деформацію та деполяризацію внутрішніх волоскових клітин. Деполяризація призводить до звільнення медіатора, що впливає н закінчення слухового нерва. Під дією медіатора в слуховому нерві виникає акціонний потенціал.Активний механізм збудження має місце при подразненні органа слуху звуками з рівнем звукового тиску меншим за 40 лБ, яких недостатньо для переміщення мембран внутрішнього вуха. Такі звуки викликають переміщення, деполяризацію та зміну довжини зовнішніх волоскових клітин. Результатом є зміщення базилярної мембрани та деформація внутрішніх волоскових клітин, відбуваються ті ж самі процеси, що й при спрацюванні пасивного механізму збудження. Звукові хвилі, що виникають у процесі активного механізму збудження, можуть бути зареєстровані за допомогою мікрофона у обтурованому зовнішньому слуховому ході у вигляді отоакустичної емісії (ОАЕ). З часу відкриття Девідом Кемпом в 1978 році явища ОАЕ інтерес до цього дослідження зберігається як серед дослідників, так і практичних лікарів.
Клінікою слуха центру слухової реабілітації „Аврора” дослідження ОАЕ проводиться в комплексному обстеженні слухової функції у дітей та дорослих поряд з тимпанометрією, визначенням порогів акустичного рефлексу, аудіометрією. Для цього використовується система „Mimosa Acoustics CUB*DIS” (Etymotic Research, USA, 1994).Для реєстрації ОАЕ застосовуються 2 стимули з частотами F2 та F1, що мають співвідношення 1,2. Найсильнішим є тон з частотою 2F1-F2. Саме цей компонент реєструється в дослідженнях.
Реєстрація отоакустичної емісії вирішує проблему скринінгу вад слуху у новонароджених (результати загального скринінгу у новонароджених, розпочатого в 89 лікарнях США, показали, що число дітей з порушеннями слухової функції складає близько 1% [10]).
Обстеження новонароджених за цією методикою в Україні не проводиться. Наявність ОАЕ при відсутності стовбуромозкових викликаних потенціалів та акустичних рефлексів при іпсі- та контралатеральній стимуляції дає підставу думати про слухову невропатію та більш точно встановлювати топічний діагноз. Моніторинг стану спірального органа при дії факторів, що здатні спричинити пошкодження волоскових клітин (шкідливі фактори виробництва, випадки призначення ототоксичних антибіотиків), можливий саме при реєстрації отоакустичної емісії. [6]
here vostro 1720 8-cell battery . Хороший магазин товары для детей, только низкие цены - Raketa.
< Назад: 1.3 Вади слуху | 2.1 Показання до слухопротезування з допомогою звукопідсилюючих пристроїв: Далі >